Βερολίνο και Βρυξέλλες σε σύγκρουση για το «συνεργαζόμενο μέλος» της ΕΕ
Η Γερμανία επιμένει στην ιδέα να παρέχει στην Ουκρανία κατάσταση «συνεργαζόμενου μέλους» κατά τις διαπραγματεύσεις ένταξης, ενώ η Ουκρανία απέρριψε κατηγοριικά την πρόταση. Η σύγκρουση σημειώθηκε μετά την πρόταση της προέδρου της Ευρωπαϊκής Επιτροπής Ούρσουλα φον ντερ Λάιεν να χορηγήσει αντίστοιχο κατάσταση στον Καναδά. Κατά τη συνάντηση των πρεσβευτών της ΕΕ στις 4 Νοεμβρίου, Βερολίνο και Βρυξέλλες δεν κατέληξαν σε συμφωνία.
Βασικά σημεία
- Η Ούρσουλα φον ντερ Λάιεν πρότεινε να αποκτήσει ο Καναδάς κατάσταση «συνεργαζόμενου μέλους» της ΕΕ.
- Η Νοέμβριος 4, 2026, οι πρεσβευτές της ΕΕ δεν κατέληξαν σε συμφωνία ανάμεσα σε Βερολίνο και Βρυξέλλες.
- Η Γερμανία, η Γαλλία και τουλάχιστον άλλες έξι χώρες της ΕΕ αντιτίθενται στη χρήση του όρου «συνεργαζόμενο μέλος» για τις ενισχυμένες σχέσεις ΕΕ–Καναδάς.
- Το Μάιο, ο Φρίτριх Μερτς πρότεινε να λάβει η Ουκρανία κατάσταση «συνεργαζόμενου μέλους» χωρίς δικαίωμα ψήφου κατά τις διαπραγματεύσεις ένταξης.
- Το Κίεβο απέρριψε κατηγοριικά την πρόταση του Μερτς, яку ο Βολοδιμίρ Ζελένσκι χαρακτήρισε άδικη.
- Δύο διπλωμάτες της ΕΕ δήλωσαν ότι ο ορισμός της φον ντερ Λάιεν για τον Καναδά θα αποκλείσει την Ουκρανία από την ίδια κατάσταση.
- Німеччина та Єврокомісія працюють над концепціями поступової інтеграції України, включно з ринковою інтеграцією.
Γιατί έχει σημασία
Η суζκρίση καθορίζει αν η Ουκρανία θα μπορεί να λάβει ενδιάμεση θεσμική κατάσταση πριν από την πλήρη ένταξή της στην ΕΕ. Η συνεχιζόμενη στήριξη της Γερμανίας δίνει στην πρόταση δυνατότητα περαιτέρω ανάπτυξης, αλλά η κατηγοριική απόρριψή της από το Κίεβο σημαίνει ότι σήμερα δεν έχει την έγκριση της Ουκρανίας. Відсутність узгодженого визначення статусу й незгода μεяду Берліνου και Βρυξελλών можουν να μπλοκάρουν просування.
Τι συνέβη
Η πρόταση Урсули фон дер Ляєн να надати Канаді статус «асоційованого члена» ЄС спричинила суперечку між Берліном і Брюсселем. Німеччина, Франція та щонайменше шість інших держав ЄС виступили проти використання цього терміна для поглиблених зв’язків ЄС з Канадою. На зустрічі послів ЄС 4 листопада сторони не досягли домовленості і не поступилися у своїх позиціях. При цьому Німеччина не відмовилася від ідеї залишити Україні можливість отримати відповідний статус. За словами посла Німеччини при ЄС Томаса Оссовського, такий статус передбачає можливість участі України в роботі Європейського парламенту та в різних форматах засідань Ради ЄС.
Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές
Українські джерела наголошують на тому, що Берлін і Брюссель не досягли домовленості, хоча Німеччина й далі підтримує ідею асоційованого членства для України. Одночасно вони чітко виділяють позицію Києва: пропозицію Мерца відхилено категорично, а Володимир Зеленський назвав її несправедливою. У фокусі також перешкоди на шляху до вступлення — вимога одностайності всіх 27 держав-членів, можливість референдумів і реформи, пов’язані з поглибленням ринкової інтеграції.
Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές
Міжнародне висвітлення зосереджує на інституційному конфлікті між Німеччиною і Єврокомісією щодо змісту та застосування терміна «асоційоване членство». Пропозиція для Канади стала безпосереднім приводом для загострення напруження й розглядається в контексті ініціативи Мерца щодо України. Конфлікт також вписується у ширші розбіжності Берліну з Комісією щодо бюджету ЄС, створення Європейської ради безпеки та формату співпраці щодо України.
Πού διαφέρουν οι αναφορές
Німеччина та інші держави ЄС не підтримують використання терміна «асоційоване членство» для поглиблених відносин ЄС з Канадою, тоді як Єврокомісія підтримує цю формулювання. За повідомленням двох дипломатів ЄС, запропоноване фон дер Ляєн визначення виключило б Україну з кола країн, яким міг би бути наданий такий статус. Окремою розбіжністю є позиція України: Німеччина підтримує цю модель для України, але Київ її відхиляє.
Ιστορικό
Фрідріх Мерц запропонував у травні в листі лідерам країн ЄС надати Україні статус асоційованого члена без права голосу на період переговорів про вступ. Німеччина та Єврокомісія працюють над концепціями поступової інтеграції, зокрема передбачають поглиблення ринкової інтеграції. Єврокомісія врахувала подібні концепції у «дорожній карті» для України на 2027 рік, зокрема можливості поступової інтеграції ринків. Поглиблення ринкової інтеграції, включно з ринком електроенергії та угодою ACAA для вільного експорту промислових товарів, залежить від відповідних українських реформ. Процес розширення ЄС потребує згоди всіх 27 держав-членів, а деякі з них можуть провести референдум щодо прийняття країни-кандидата.