Σκετόφις κατηγορεί τον Μερτς για εκβιασμό σχετικά με τη χρηματοδότηση της Ουκρανίας

Γιατί έχει σημασία

Η σύγκρουση може виδίζει στο επόκενδο του τρόπου συμμετοχής των κρατών μελών στη χρηματοδότηση της Ουκρανίας και στον τρόπο ενσωμάτωσής της στον προϋπολογισμό της ΕΕ για το 2028–2034. Η άρνηση της Σλοβακίας та іншого та загрози відкласти або заблокувати угоду. Водночас розбіжність між Фіко, Бабіш і Мерц відображає ширшу дискусію про те, чи повинна ЄС залишатися передусім фінансовим донором України, чи мати сильнішу політичну роль у мирних переговорах.

Τι συνέβη

У листі від 9 листопада 2026 року Філіпп Мерц попросив Антоніо Коста, щоб усі країни ЄС взяли участь у фінансуванні України. За його оцінкою, зовнішній розрив у фінансуванні України у 2027 році становитиме близько 70 млрд євро, з яких ЄС має покрити приблизно 45 млрд євро. Мерц пов’язав загальну та без винятків участь усіх держав-членів із просуванням інших фінансових питань, зокрема наголосив, що німецька підтримка бюджету ЄС на 2028–2034 роки залежить від такої згоди.

Роберт Фіко відповів, що Німеччина «шантажує» Словаччину, і заявив, що країна не братиме участі у запропонованому пакеті фінансування на 70 млрд євро та скористається механізмом opt-out. Він також загрожував застосувати право вето Словаччини. За словами Фіко, Словаччина й далі готова надавати гуманітарну та практичну допомогу, зокрема генератори, обладнання для розмінування та прибирання завалів, і запропонував Мароша Шефчовича, словацького комісара ЄС, як можливого представника ЄС у мирних переговорах.

Андрej Бабіш заявив, що угода про фінансування України не повинна бути умовою ухвалення наступного багаторічного фінансового плану ЄС. Він закликав Європейську раду надати чіткий і сильний політичний мандат для участі ЄС у мирних переговорах і запропонував план Маршалла для повоєнної відбудови України. Угорський прем’єр Петер Мадьяр також засумовався щодо прив’язки бюджету ЄС до допомоги Україні, а болгарський президент Румен Радев заявив, що Болгарія не долучиться до нового фінансування через дефіцит бюджету, але не заблокує спільних рішень ЄС. Лідери ЄС мали обговорити питання на неформальному саміті в Дубліні 12–13 листопада.

Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές

Українські медіа зосереджують увагу на конфронтації між Робертом Фіко та Фріндрихом Мерцом, називаючи обвинення першого у шантажі та загрозу застосувати словацьке вето. Вони також висвітлюють опір Чехії та Угорщини щодо прив’язки бюджету ЄС до фінансування України. Окремо наголошується на прогнозованому дефіциті коштів для України та на тому, що розбіжність може ускладнити отримання майбутнього європейського фінансування.

Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές

У німецькому висвітленні наголошується на тезі Мерца про спільну європейську відповідальність, нерівномірний розподіл двосторонньої допомоги та необхідності загального зобов’язання всіх держав-членів. Окремо підкреслюються провідна роль Німеччини у внесках до бюджету ЄС та допомозі Україні, а також аргумент безпеки. Конфлікт розглядається як перевірка солідарності ЄС перед неформальними зустрічами в Дубліні.

Πού διαφέρουν οι αναφορές

Мерц назвав загальне зобов’язання всіх держав-членів фінансувати Україну передумовою для обговорення інших фінансових питань, тоді як Фіко назвав цей підхід шантажом, відкинув його та загрожував вето. Бабіш заперечував можливість зробити домовленість про фінансування України умовою ухвалення багаторічного бюджету ЄС. Мадьяр критикував прив’язку бюджету до допомоги Україні, наголошуючи на витратах Угорщини на захист кордонів ЄС та санкціях. Водночас Фіко й Бабіш підтримували продовження допомоги та посилення політичної участі ЄС у мирних переговорах, але не погоджувалися з’єднувати це з ухваленням бюджету.

Ιστορικό

ЄС погодила кредит на 90 млрд євро для України в грудні 2025 року; 24 із 27 держав-членів висловили готовність долучитися, а Словаччина, Чехія та Угорщина відмовилися брати участь і отримали звільнення від сплати відсотків. ЄС розглядає додаткові зовнішні запозичення та використання заморожених російських активів як можливі джерела підтримки. Німеччина є найбільшим учасником бюджету ЄС і найбільшим фінансовим донором України. Наступний семирічний бюджет ЄС охоплює 2028–2034 роки.