Σκετόφις κατηγορεί τον Μερτς για εκβιασμό σχετικά με τη χρηματοδότηση της Ουκρανίας
Ο πρωθυπουργός της Σλοβακίας Ρόμπερτ Σκετόφις κατηγόρεσε τον γερμανό καγκελάρι Φριντριχ Μερτς για εκβιασμό, επειδή ο Μερτς συνέδεσε τις αποφάσεις για τον προϋπολογισμό της ΕΕ με τη συμμετοχή όλων των κρατών μελών στη χρηματοδότηση της Ουκρανίας. Ο Μερτς ζήτησε από όλα τα κράτη μέλη να συμβάλουν στην κάλυψη του εκτιμώμενου κενού χρηματοδότησης ύψους 70 δισ. ευρώ για το 2027, ενώ ο Σκετόφις δήλωσε ότι η Σλοβακία не братиме μέρος. Ο πρωθυπουργός της Τσεχίας Αντρej Μπάμπις και ο πρωθυπουργός της Ουγγαρίας Πέτερ Μαдьγιάρ διαφώνησαν επίσης με τη σύνδεση αυτή, ενώ ζήτησαν μεγαλύτερη πολιτική участь της ΕΕ στις мирні переговори.
Βασικά σημεία
- Ο Μερτς оρίσε τις χρηματοδοτικές ανάγκες της Ουκρανίας για το 2027 σε περίπου 70 δισ. ευρώ, εκ των οποίων περίπου 45 δισ. ευρώ θα έπρεπε να καλύψει η ΕΕ.
- Ο Μερτς запропонуε σε επιστολή του 9 Νοεμβρίου προς τον πρόεδρο του Ευρωπαϊκού Συμβουλίου Αντόνιο Κόστα να συμβάλουν όλα τα κράτη μέλη στη χρηματοδότηση της Ουκρανίας.
- Ο Σκετόφις δήλωσε ότι η Σλοβακία δεν θα συμμετάσχει σε νέο πακέτο 70 δισ. ευρώ και θα χρησιμοποιήσει μηχανισμό opt-out.
- Ο Σκετόφις απειλήθηκε να χρησιμοποιήσει το δικαίωμα αρνησίας της Σλοβακίας, ενώ ο Мерτς уточнил ότι η γερμανική υποστήριξη του προϋπολογισμού 2028–2034 εξαρτάται από τη δέσμευση όλων των κρατών μελών να χρηματοδοτήσουν την Ουκρανία από το 2027.
- Ο Μπάμπις δήλωσε ότι η домовленіост για τη χρηματοδότηση της Ουκρανίας δεν πρέπει να αποτελεί προϋπόθεση έγκρισης του επόμενου πολυετούς χρηματοδοτικού πλαισίου της ΕΕ.
- Η Σλοβακία, η Τσεχία και η Ουγγαρία αρνήθηκαν να συμμετάσχουν στο δάνειο 90 δισ. ευρώ για την Ουκρανία, το οποίο είχε εγκριθεί τον Δεκέμβριο του 2025, και είχαν εξαιρεθεί από την καταβολή τόκων.
- Οι ηγέτες της ΕΕ αναμένονταν να συζητήσουν τη χρηματοδότηση της Ουκρανίας στην ανεπίσημη σύνοδο της 12–13 Νοεμβρίου στο Δουβλίνο.
Γιατί έχει σημασία
Η σύγκρουση може виδίζει στο επόκενδο του τρόπου συμμετοχής των κρατών μελών στη χρηματοδότηση της Ουκρανίας και στον τρόπο ενσωμάτωσής της στον προϋπολογισμό της ΕΕ για το 2028–2034. Η άρνηση της Σλοβακίας та іншого та загрози відкласти або заблокувати угоду. Водночас розбіжність між Фіко, Бабіш і Мерц відображає ширшу дискусію про те, чи повинна ЄС залишатися передусім фінансовим донором України, чи мати сильнішу політичну роль у мирних переговорах.
Τι συνέβη
У листі від 9 листопада 2026 року Філіпп Мерц попросив Антоніо Коста, щоб усі країни ЄС взяли участь у фінансуванні України. За його оцінкою, зовнішній розрив у фінансуванні України у 2027 році становитиме близько 70 млрд євро, з яких ЄС має покрити приблизно 45 млрд євро. Мерц пов’язав загальну та без винятків участь усіх держав-членів із просуванням інших фінансових питань, зокрема наголосив, що німецька підтримка бюджету ЄС на 2028–2034 роки залежить від такої згоди.
Роберт Фіко відповів, що Німеччина «шантажує» Словаччину, і заявив, що країна не братиме участі у запропонованому пакеті фінансування на 70 млрд євро та скористається механізмом opt-out. Він також загрожував застосувати право вето Словаччини. За словами Фіко, Словаччина й далі готова надавати гуманітарну та практичну допомогу, зокрема генератори, обладнання для розмінування та прибирання завалів, і запропонував Мароша Шефчовича, словацького комісара ЄС, як можливого представника ЄС у мирних переговорах.
Андрej Бабіш заявив, що угода про фінансування України не повинна бути умовою ухвалення наступного багаторічного фінансового плану ЄС. Він закликав Європейську раду надати чіткий і сильний політичний мандат для участі ЄС у мирних переговорах і запропонував план Маршалла для повоєнної відбудови України. Угорський прем’єр Петер Мадьяр також засумовався щодо прив’язки бюджету ЄС до допомоги Україні, а болгарський президент Румен Радев заявив, що Болгарія не долучиться до нового фінансування через дефіцит бюджету, але не заблокує спільних рішень ЄС. Лідери ЄС мали обговорити питання на неформальному саміті в Дубліні 12–13 листопада.
Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές
Українські медіа зосереджують увагу на конфронтації між Робертом Фіко та Фріндрихом Мерцом, називаючи обвинення першого у шантажі та загрозу застосувати словацьке вето. Вони також висвітлюють опір Чехії та Угорщини щодо прив’язки бюджету ЄС до фінансування України. Окремо наголошується на прогнозованому дефіциті коштів для України та на тому, що розбіжність може ускладнити отримання майбутнього європейського фінансування.
Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές
У німецькому висвітленні наголошується на тезі Мерца про спільну європейську відповідальність, нерівномірний розподіл двосторонньої допомоги та необхідності загального зобов’язання всіх держав-членів. Окремо підкреслюються провідна роль Німеччини у внесках до бюджету ЄС та допомозі Україні, а також аргумент безпеки. Конфлікт розглядається як перевірка солідарності ЄС перед неформальними зустрічами в Дубліні.
Πού διαφέρουν οι αναφορές
Мерц назвав загальне зобов’язання всіх держав-членів фінансувати Україну передумовою для обговорення інших фінансових питань, тоді як Фіко назвав цей підхід шантажом, відкинув його та загрожував вето. Бабіш заперечував можливість зробити домовленість про фінансування України умовою ухвалення багаторічного бюджету ЄС. Мадьяр критикував прив’язку бюджету до допомоги Україні, наголошуючи на витратах Угорщини на захист кордонів ЄС та санкціях. Водночас Фіко й Бабіш підтримували продовження допомоги та посилення політичної участі ЄС у мирних переговорах, але не погоджувалися з’єднувати це з ухваленням бюджету.
Ιστορικό
ЄС погодила кредит на 90 млрд євро для України в грудні 2025 року; 24 із 27 держав-членів висловили готовність долучитися, а Словаччина, Чехія та Угорщина відмовилися брати участь і отримали звільнення від сплати відсотків. ЄС розглядає додаткові зовнішні запозичення та використання заморожених російських активів як можливі джерела підтримки. Німеччина є найбільшим учасником бюджету ЄС і найбільшим фінансовим донором України. Наступний семирічний бюджет ЄС охоплює 2028–2034 роки.