Δημοσιεύθηκε: · Ενημερώθηκε:

Ο Πούτιν δεν είναι έτοιμος για σοβαρές διαπραγματεύσεις, σύμφωνα με δυτικές υπηρεσίες πληροφοριών

Δυτικές υπηρεσίες πληροφοριών εκτιμούν ότι ο Βλαδίμηρος Πούτιν δεν είναι έτοιμος για σοβαρές διαπραγματεύσεις για τον τερματισμό του πολέμου και σκοπεύει να συνεχίσει τις μάχες τουλάχιστον μέχρι το τέλος του χειμώνα. Παράλληλα, η Ρωσία αντιμετωπίζει σημαντικές απώλειες, δυσκολίες στη στρατολόγηση και οικονομική αστάθεια, ενώ ευρωπαίοι αξιωματούχοι εκτιμούν ότι η Μόσκα μπορεί να καθυστερεί τις διαπραγματεύσεις ενόψει των εκλογών στην Ευρώπη το 2027.

Βασικά σημεία

  • Ο Πούτιν δεν είναι έτοιμος για σοβαρές διαπραγματεύσεις και θέλει να συνεχίσει τις μάχες τουλάχιστον μέχρι το τέλος του χειμώνα, κατά τις δυτικές υπηρεσίες πληροφοριών.
  • Ο Πούτιν спέρδεται ότι ο ρωσικός στρατός θα προχωρήσει περαιτέρω στην ανατολική Ουκρανία ή ότι οι επιθέσεις με ράκετες και drones στο Κίεβο θα αποδυναμώσουν την ουκρανική αντίσταση.
  • Ο Πούτιν відρίψε ιδέα ακόμη και μερικής παύσης των εχθροπραγιών, σε αντίθεση με το αίτημα του Ντόναλντ Τραμπ να σταματήσουν οι μάχες.
  • Μία τουλάχιστον δυτική υπηρεσία πληροφοριών θεωρεί ότι μια συμφωνία вимагаτάκε την παραχώρηση ολόκληρου του Ντονμπάς στη Ρωσία και τη μη ένταξη της Ουκρανίας στο ΝΑΤΟ.
  • Η Ρωσία αντιμετωπίζει σημαντικές απώλειες, δυσκολίες στη στρατολόγηση ή σтя набір військ and economic instability.
  • Οι δυτικές υπηρεσίες πληροφοριών εκτιμούν ότι κάθε μήνα στην Ουκρανία γίνονται νεκροί ή τραυματίζονται βαριά από 40.000 έως 50.000 ρωσικοί στρατιώτες.
  • Οι ευρωπαίοι ηγέτες απέρριψαν τις ρωσικές απαιτήσεις για νέα αρχιτεκτονική ασφαλείας στην Ευρώπη, συμπεριλαμβανομένης της επιστροφής των στρατιωτών του ΝΑΤΟ στις θέσεις του 1997.

Γιατί έχει σημασία

Η εκτίμηση υποδεικνύει ότι η εγκατάσταση μιας πολιτικής λύσης δεν αναμένεται σύντομα, ενώ οι μάχες και οι χειμερινές επιθέσεις μπορεί να κλιμακωθούν. Η άρνηση του Πούτιν ακόμη και μερικής παύσης των εχθροπραγιών δημιουργεί κενό ανάμεσα στη θέση του και στο αίτημα του Τραμπ για παύση των μάχων. Παράλληλα, οι απώλειες, οι δυσκολίες στη στρατολόγηση και η οικονομική αστάθεια ασκούν πίεση στον Πούτιн, але можуть одночасно підштовхувати його до продовження війни. Умови όπως η παραχώρηση ολόκληρου του Ντονμπάς και ο αποκλεισμός του ΝΑΤΟ για την Ουκρανία θεωρούνται από στελέχη του Κιέβου μη αποδεκτές, γεγονός που καθує договори про угоду.

Τриjalitні дипломатичні треки в Китаї та Берліні показують, що переговори все ж просуваються, попри оцінки про продовження війни. Водночас вимоги Росії щορίς до нової архітектури безпеки в Європі розширюють конфлікт за межі України та додають новий вимір до переговорного процесу.

Τι συνέβη

За оцінками західних розвідок, Путін не готовий до серйозних переговорів про припинення війни в Україні та прагне продовжувати бойові дії щонайменше до кінця зими. Він сподівається або на подальше просування російської армії на сході України, або на те, що ракетні й дронові атаки на Київ та інші міста послаблять український опір. Частина джерел вважає, що Путін може погодитися на угоду лише за умов, які він вважатиме прийнятними або вигідними для себе.

У Росії зафіксовано значні втрати, труднощі з мобілізацією або набором військових та економічну нестабільність. За даними західних розвідок, щомісяця в Україні гинуть або зазнають тяжких поранень від 40 до 50 тисяч російських військових. Водночас війна дає Путіну відчуття мети, допомагає придушувати внутрішню критику та, за оцінкою однієї розвідувальної служби, може бути потрібна йому для оголошення перемоги.

У дипломатичному вимірі 10–11 листопада в Абу-Дабі відбулися перші з лютого тристоронні переговори Україна–США–Росія. 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві, а ввечері зустрілися із Зеленським у Дубліні. На 19 листопада заплановано тристоронню зустріч лідерів США, Китаю та Росії на полях саміту АТЕС у Шеньчжені, а паралельно в Берліні мала відбутися зустріч представників США, України та Європи.

Американські переговорники запропонували змінити межі Донецької та Луганської областей, щоб Росія могла заявити про контроль над ними без передачі українських міст, але Україна відхилила цю пропозицію. США попросили Москву погодитися на гарантії безпеки для України за зразком статті 5 Статуту НАТО, а питання про території запропонували обговорювати на завершальному етапі переговорів. США також не погодяться на безпекову угоду з Росією без участі Європи та України.

Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές

Українські медіа наголошують на оцінці, що Путін не готовий до серйозних переговорів і має намір продовжувати війну щонайменше до кінця зими. Вони також підкреслюють значні втрати Росії, труднощі з мобілізацією та економічну нестабільність, але зазначають, що війна також дозволяє Путіну придушувати критику всередині Росії. Окремо увага приділяється оцінці в 40–50 тисяч загиблих або тяжко поранених російських військових щомісяця та потенційному посиленню ракетних, дронових і ударів по енергетичній інфраструктурі взимку.

Дипломатичний контекст у російському викладі зосереджений на участі України в переговорах, тиску західних держав на Москву та вимозі, щоб безпекові угоди передбачали участь Європи та України. Окремо зазначається, що Зеленський готовий винести питання про вихід з Донбасу на громадське обговорення, якщо союзники підтвердять пакет гарантій безпеки.

Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές

Міжнародне формулювання зосереджується на оцінці намірів Путіна, розриві між його відмовою від часткового припинення вогню та вимогою Трампа припинити бойові дії. Європейські посадовці і посол Франції у Вашингтоні Орельєн Лешевальє вказують на важке економічне і політичне становище Росії та на потребу Путіна у війні для зміцнення власного лідерства. Окремо розглядаються зустрічі в Китаї та Берліні, а також ризик, що участь Росії у саміті АТЕС може подати її як рівного партнера США та Китаю.

Європейські лідери наголошують на відкиненні російських вимог щодо архітектури безпеки та на тому, що Москва має підтвердити готовність до миру припиненням щоденних ударів по Україні. Водночас європейські дипломати сумніваються, що повномасштабна війна завершиться найближчим часом, а дехто підозрює, що Москва затягує час у очікуванні можливого послаблення підтримки України після виборів у Європі 2027 року.

Πού διαφέρουν οι αναφορές

Дату й місце проведення запланованої тристоронньої зустрічі США, Китаю та Росії подано неоднозначно. Частина повідомлень розміщує її на 19 листопада на полях саміту АТЕС, інші — на 20 листопада на економічному саміті в Шеньчжені.

Ιστορικό

Повномасштабна війна в Україні триває вже майже п'ять років. Перші з лютого тристоронні переговори між Україною, США та Росією відбулися 10–11 листопада в Абу-Дабі, після чого 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві, а ввечері зустрілися із Зеленським у Дубліні.

13 листопада лідери ЄС домовилися, що на переговорах із Росією Європу представлятимуть інституції ЄС та Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. США попросили Москву погодитися на надання Україні гарантій безпеки за зразком статті 5 Статуту НАТО, а питання про території запропонували обговорювати на завершальному етапі переговорів. Росія наполягає на відведенні військ країн НАТО до позицій 1997 року, що європейські лідери відкидають як максималістську вимогу.