Η Ουκρανία συζητά νέο νόμο για την επιλογή του γενικού εισαγγελέα
Η Ουκρανία εξετάζει τρόπους αλλαγής της διαδικασίας επιλογής του γενικού εισαγγελέα, ώστε να καταστεί πιο διαφανής και βασισμένη στα προσόντα. Η ΕΕ στηρίζει το υπάρχον σχέδιο νόμου για τη μεταρρύθμιση της εισαγγελικής λειτουργίας, αλλά θεωρεί ότι η θετική αξιολόγηση στην έκθεση IBAR απαιτεί αλλαγές στον відιορισμό του γενικού εισαγγελέα.
Βασικά σημεία
- Η Ουκρανία πρέπει να θεσπίσει ξεχωριστό νόμο για την επιλογή του γενικού εισαγγελέα.
- Η θετική αξιολόγηση στη έκθεση IBAR απαιτεί πιο διαφανή та βασισμένη στα προσόντα διαδικασία διορισμού.
- Η ΕΕ υποστηρίζει το τρέχον σχέδιο νόμου για τη μεταρρύθμιση της εισαγγελικής λειτουργίας και το θεωρεί επαρκές για τη λήψη σχετικών κονδυλίων.
- Українські ЗМІ повідомили про внесення до Верховної Ради законопроєкту про конкурсний відιορισμό γενικού εισαγγελέα τον Ιούνιο.
- Η task force розглядає різні варάντες, зокαίους και залучення διεθνών εμπειρογνωμόνων ή εκπροσώπων της ΕΕ, з урахуванням Конституції.
- Роботу над варіантами відбору планують продовжити в новому році, оκαία η προθεσμία εκτέλεσης του σημείου δεν έχει ακόμη λήξει.
- Το άρθρο 226 του Συντάγματος της Ουκρανίας προβλέπει ότι ο πρόεδρος προτείνει τον γενικό εισαγγελέα, ο οποίος εκλέγεται από τη Βουλή με απαιτούμενη πλειοψηφία 226 ψήφων.
Γιατί έχει σημασία
Η μεταρρύθμιση της διαδικασίας επιλογής είναι απαραίτητη για θετική αξιολόγηση στη έκθεση IBAR. Ένας ξεχωριστός νόμος θα μπορούσε να ενισχύσει τις θεσμικές εγγυήσεις και να επηρεάσει τη χρηματοδότηση της ΕΕ που συνδέεται με τη μεταρρύθμιση της δικαιοσύνης. Οι дискусσίας охоплюν τα όρια της συνταγματικής διαδικασίας, τις εξουσίες του προέδρου, την πιθανή στήριξη στη Βουλή και την πιθανή συμμετοχή διεθνών φορέων στη διαδικασία επιλογής.
Τι συνέβη
Міжвідомча комісія розглядає різні варіанти зміни порядку відбору генерального прокурора, щоб знайти рішення, яке відповідає бенчмаркам IBAR. Під час обговорень враховуються конституційні норми щодо генерального прокурора та повноважень президента. Серед розглянутих альтернатив є відкритий конкурс із незалежною комісією, до якої можуть входити міжнародні експерти, а також залучення Етичної ради або представників ЄС.
Наразі президент визначає кандидатуру, вносить її на голосування у Верховній Раді, а після голосування підписує указ про призначення. Якщо кандидат не набирає необхідних 226 голосів, особу призначають виконувачем обов’язків генерального прокурора. ЄС вважає поточний проєкт закону про реформу прокуратури добрим і достатнім для отримання пов’язаних із ним коштів, але наполягає на змінах до процедури призначення. Роботу над варіантами відбору планують продовжити в новому році.
Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές
Українські джерела зосереджуються на необхідності окремого закону про відбір генерального прокурора, роботі міжвідомчої комісії, внесеному до Верховної Ради законопроєкті та конституційних обмеженнях, зумовлених воєнним станом. Вони також порівнюють офіційну підтримку чинного проєкту закону про реформу прокуратури з вимогою окремої зміни процедури призначення генерального прокурора.
Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές
Європейський Союз є головним зовнішнім орієнтир у доступному висвітленні: зміни до відбору потрібні для позитивної оцінки IBAR, але чинний проєкт реформи прокуратури підтримується як достатній для отримання пов’язаних коштів. Міжнародна участь розглядається лише як можливий елемент альтернативних процедур відбору.
Πού διαφέρουν οι αναφορές
Українські ЗМІ не узгоджують позицію Всеволода Ченцова щодо потреби в конкурсі на посаду генерального прокурора. ZN.UA повідомляє, що він назвав конкурс необхідним, а «Українська правда» — що він не вважає його потрібним.
Ιστορικό
Чинна процедура передбачає, що президент визначає кандидатуру генерального прокурора, вносить її на голосування у Верховній Раді та після схвалення підписує указ про призначення. Якщо кандидат не отримує 226 голосів, він виконує обов’язки генерального прокурора зі статусом виконувача. Законопроєкт про конкурсний відбір генерального прокурора було внесено до Верховної Ради в червні. ЄС також визнає, що через воєнний стан Україна не зможе змінити Конституцію, навіть якщо необхідна кількість голосів буде наявна.