Ουκρανία, ΗΠΑ και Ρωσία συναντήθηκαν στο Άμπου Ντάμπι για ειρηνικές διαπραγματεύσεις
Η Ουκρανία, οι ΗΠΑ και η Ρωσία ολοκλήρωσαν στις 10 Νοεμβρίου 2026 τον πρώτο γύρο τριμερών ειρηνικών διαπραγματεύσεων στο Άμπου Ντάμπι, με συμμετοχή ευρωπαϊκών και ΝΑΤΟ. Συζητήθηκαν η παύση του πολέμου, гарантίες ασφαλείας, ανταλλαγές αιχμαλώτων και η μεταπολεμική ασφάλεια της Ευρώπης. Η συζήτηση για τα εδάφη παρέμειε ανεπίλυτη, ενώ η Ουκρανία απέρριψε συμβιβασμό που θα παραχορовував Росία контроль над усοφορήσεων του Ντονέτσκ.
Βασικά σημεία
- Ο πρώτος γύρος έκλεισε στις 10 Νοεμβρίου 2026 και ο δεύτερος διεξήχθη στις 11 Νοεμβρίου.
- Οι συνομιλητές συζήτησαν παύση του πολέμου, γαрантίες ασφαλείας, ανταλλαγές αιχμαλώτων και μεταπολεμική ασφάλεια της Ευρώπης.
- Οι διαπραγματεύσεις διοργανώθηκαν από τον Τζέρεντ Κούσνερ και τον Στηβ Βίτκοφ.
- Η Ουκρανία вимаγε εγγυήσεις, συμπεριλαμβανομένης χρηματοδότησης για τουλάχιστον 10 χρόνια για στρατό 800.000 ατόμων.
- Η Ρωσία ζήτησε περίπου 5.000 τετραγωνικά χιλιόμετρα στις περιοχές Ντονέτσκ και Λουγάνσκ.
- Обсуждался возможный обмен 1 000 или 1 500 военнопленных в формате «один на один».
- Європейські країни мають узгодити представника або групу представників до кінця листопада.
Γιατί έχει σημασία
Οι διαπραγματεύσεις σήμαναν την επανασύνδεση των άμεσων переговорів μεταξύ Ουκρανίας και Ρωσίας με τη μεσολάβηση των ΗΠΑ μετά από διάλειψη εννέα μηνών. Οι εγγυήσεις ασφαλείας, η συμμετοχή της Ευρώπης και οι πιθανές ανταλλαγές αιχμαλώτων ήταν κεντρικά питання. Η επίλυση του εδαφικού ζητήματος παρέμειε κρίσιμη: η Ρωσία ζήτησε περίπου 5.000 τετραγωνικά χιλιόμετρα, ενώ η Ουκρανία απέρριψε εδαφικές παραχωρήσεις. Οι συζητήσεις також пов’ορίσαν τη μεταπολεμική архітектура της ευρωπαϊκής ασφάλειας και τη μελλοντική υποστήριξη της Ουκρανίας.
Τι συνέβη
Ο πρώτος γύρος τριμερών ειρηνικών διαπραγματεύσεων με την Ουκρανία, τις ΗΠΑ και τη Ρωσία ολοκληρώθηκε στις 10 Νοεμβρίου 2026 στο Άμπου Ντάμπι. Ο δεύτερος γύρος έγινε στις 11 Νοεμβρίου. Την πρώτη συνάντηση άνοιξαν οι αμερικανοί απεσταλμένοι Στηβ Βίτκοφ και Τζέρεντ Κούσνερ, και η συζήτηση διήρκησε περίπου τέσσερις ώρες. Στη συνομιλία συμμετείχαν ο γενικός γραμματέας του ΝΑΤΟ Τζέφρι βαν Λέουβεν, εκπρόσωποι της Ευρώπης και της Γαλλίας, а также ο радник із национальної безпеки Великої Британії Джонатан Пауелл.
Οι сторони обговорили припинення війни, гуманітарні питання, зокрема звільнення полонених, і гарантії безпеки, які мали б унеможлити нову агресію. Україна прагнула отримати щонайменше 10 років финансової підтримки для утримання армії чисельністю 800 тисяч і відбудови зруйнованої інфраструктури, а також відкинула європейські війська на українській території. Обговорювався можливий обмін 1 000 або 1 500 військовополонених.
Росія вимагала близько 5 000 квадратних кілометрів території Донецької та Луганської областей, яких її війська не захопили. Україна відхилила запропоновану США домовленість, за якою Росія отримала б контроль над усією територією Донбасу вздовж фронту, а Україна зберегла б утримувані міста. Українська делегація заявила, що поступки щодо окупованих територій не обговорювалися і не визнаються ані де-факто, ані де-юре.
Європейські країни мають до кінця листопада узгодити представника або групу представників для участі в мирних переговорах. Зеленський сподівався, що це рішення буде ухвалене до зустрічі в Німеччині 19 листопада.
Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές
Українське висвітлення наголошує на суверенітеті, територіальній цілісності, відмові від поступок і гарантіях безпеки, здатних не допустити нової агресії. Окремо підкреслюється потреба у довгостроковому фінансуванні армії та відбудові інфраструктури. Оцінки переговорів залишаються змішаними: офіційні представники називають їх конструктивними та змістовними, але коментатори сумніваються, що вони просувають інтереси України.
Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές
Міжнародне висвіття приділяє значну увагу посередництву США, можливим обмінам аіχμαлώτων, новій системі європейської безпеки та обережному оптимізму щодо розбіжностей між Києвом і Москвою. Окрема увага приділяється ОАЕ як місцю проведення переговорів і ролі США та Європи. У міжнародних звітах також підкреслюються територіальні вимоги Росії та її прагнення переглянути систему безпеки в усьому європейському просторі.
Πού διαφέρουν οι αναφορές
Українські посадовці назвали переговори конструктивними і змістовними, тоді як Олег Шамшур заявив, що консультації є передбачуваними, відбуваються за російською «партитурою» і не наближають Україну до миру. Американські переговорники повідомляли про зменшення розбіжностей між Києвом і Москвою та обережний оптимізм, натомість джерело в російській делегації вважало зарано робити висновки. Українські джерела стверджували, що територіальні поступки не обговорювалися, але інші повідомлення вказували, що США запропонували компроміс, який Україна відхилила.
Ιστορικό
Переговори в Аμπου Ντάμπι відбулися 10–11 Νοεμβρίου 2026 після дев'ятимісячної перерви у прямих переговорах. Україна, США, європейські країни та НАТО підтвердили підтримку післявоєнної архітектури європейської безпеки. Україна прагнула довгострокової фінансової підтримки для армії чисельністю 800 тисяч і відбудови зруйнованої інфраструктури, водночас заперечуючи розміщення європейських військ.