Το Κρεμλίνο σχεδιάζει να ενισχύσει τις επιθέσεις στην Ουκρανία και να πιέσει την Ουάσινγκτον για τις κυρώσεις
Το Κρεμλίνο φέρεται να προετοιμάζει ενισχυμένες επιθέσεις σε κρίσιμες και ενεργειακές υποδομές της Ουκρανίας, ενώ στοχεύει σε μαλακότερες αμερικανικές κυρώσεις μετά τις ενδιάμεσες εκλογές στο Κογκρέσο. Παράλληλα, είναι προγραμματισμένος νέος κύκλος συμβουλευτικών συνεργασιών Ουκρανίας-ΗΠΑ-Ρωσίας στο Άμπου Ντάμπι στις 10-11 Νοεμβρίου.
Βασικά σημεία
- Ρωσικές πηγές πληροφορούν ότι η Μόσκα σχεδιάζει посилення аτμών επιθέσεων σε κρίσιμες και ενεργειακές υποδομές της Ουκρανίας.
- Το Κρεμλίνο σκοπεύει να χρησιμοποιήσει τυχόν πολιτική αδυναμία του Ντόναλντ Τραμπ μετά τις ενδιάμεσες εκλογές στο Κογκρέσο για να πετύχει χαλάρωση ή κατάργηση των αμερικανικών κυρώσεων.
- Στις 10-11 Νοεμβρίου στο Άμπου Ντάμπι θα διεξαχθεί νέος κύκλος συμβουλευτικών συνεργασιών за участι Ουκρανίας, ΗΠΑ και Ρωσίας.
- Η προσβλέπεται ότι οι διαπραγματεύσεις θα καλύψουν μεταπολεμικές ρυθμίσεις ασφαλείας, αποκλιμάκωση, ανθρωπιστικές πρωτοβουλίες και επόμενα βήματα προς την ειρήνη.
- Ο Βολοντιμίρ Πούτιν δεν έχει δείξει πρόθυμη να αποκαταστήσει τις εδαφικές αξιώσεις της Ρωσίας έναντι της Ουκρανίας.
- Ο Βολοντιμίρ Ζελένσκι είπε στις 27 Οκτωβρίου ότι η Ρωσία καθυστέρησε τις διαπραγματεύσεις μέχρι τις εκλογές για να αποφύγει την αποκλιμάκωση και νέες αμερικανικές κυρώσεις.
- Οι ρωσικές απώλειες στον Οκτώβριο ξεπέρασαν τις 54 χιλιάδες στρατιωτών, σύμφωνα με αναφορές.
Γιατί έχει σημασία
Η πιθανή ενίσχυση των επιθέσεων μπορεί να επιδεινώσει την ασφαλεια και την ενεργειακή θέση της Ουκρανίας. Τυχόν χαλάρωση ή κατάργηση των αμερικανικών κυρώσεων θα μεταβάλει την πίєση που ασκεί η Ουάσινγκτον στη Μόσκα και την εξέλιξη του πολέμου. Οι διαπραγματεύσεις στο Άμπου Ντάμπι προσφέρουν παράλληλα διάλογο για την αποκλιμάκωση, την ανθρωπιστική βοήθεια, μεταπολεμικуή ασφάλεια та επόμενα βήματα προς την ειρήνη, ενώ οι εδαφικές απαιτήσεις της Ρωσίας και η επιμονή της στο τη διάρκεια του πολέμου παραμένουν κεντρικά εμπόδια.
Τι συνέβη
Η αναφерана стратегия του Κρεμλίνου поєднана ескалацию на Украина, затягивание войны и давление на Вашингтон. По данным российских источников, близких к Кремлю, Москва готовится усилить удары по критической и энергетической инфраструктуре Украины, чтобы заставить ее согласиться на мир на российских условиях. Одновременно Кремль рассчитывает использовать возможное ослабление позиций Дональда Трампа после выборов в Конгресс США для смягчения или отмены американских санкций. Параллельно представители Украины, США и России должны провести 10–11 ноября в Абу-Даби новый раунд консультаций. На фоне этих событий ожидается дальнейшая эскалация ударов, несмотря на дипломатические переговоры.
Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές
Українські джерела наголошують на підготовці Росії до посилення атак на критичну та енергетичну інфраструктуру України й на тиску на Вашингтон у питанні санкцій. Вони також розглядають участь України в переговорах в Абу-Дабі як важливий дипломатичний канал. Український контекст описує Росію як державу, яка затягувала переговори до виборів, уникаючи серйозної деескалації та нових американських санкцій, а також наголошує на участі США в обговоренні питань гуманітарної допомоги, повоєнної безпеки, відбудови та економічної підтримки України.
Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές
Міжнародні джерела пов'язують можливу ескалацію в Україні з майбутньою політикою Вашингтона. Якщо позиції Трампа послабляться після довиборів до Конгресу США, Кремль може спробувати домогтися пом'якшення санкцій. Цей сценаррий пов'язує також заявлену домовленість про постачання російського дизельного палива у США та на світовий ринок із прагненням Кремля переконати Трампа, що Росія і США можуть вести спільний бізнес до завершення війни.
Ιστορικό
Представники України, США та Росії мають провести новий раунд консультацій в Абу-Дабі 10–11 листопада. Очікується, що вони обговорять післявоєнні безпекові домовленості, деескалацію, гуманітарні зусилля та наступні кроки до миру. Американські посередники Стів Віткофф і Джаред Кушнер раніше пропонували Москві масштабні торговельні угоди з американськими компаніями за умови укладення миру та просували план відновлення російського експорту природного газу до Європи через посередника зі США. Українські безпілотники атакували російські нафтопереробні заводи, маркетплейси та центри обробки даних, а Володимир Путін не демонструє готовності відмовитися від жорстких територіальних претензій до України.