Δημοσιεύθηκε: · Ενημερώθηκε:

Πρώτη τριμερής σύνοδος Σι Τζινπίνγκ–Τραμπ–Πούτιν στο Σεντζέν

Στο πλαίσιο της συνόδου ΑΠΕΚ στο Σεντζέν, ο Σι Τζινπίνγκ και ο Βλαδίμιρ Πούτιν συναντήθηκαν σε двусторονική συνάντηση στις 18 Νοεμβρίου. Στις 19 Νοεμβρίου πραγματοποιήθηκε η πρώτη τριμερής συνάντησή τους με τον Ντόναλντ Τραμπ. Δεν υπήρξε προηγουμένως συμφωνημένη ατζέντα, ενώ οι πλформації σχετικά με το αν η Ρωσία–Ουκρανία θα συζητούνταν παραμένουν αντιφατικές.

Βασικά σημεία

  • Ο Σι Τζινπίνγκ και ο Πούτιν πραγματοποίησαν δύο ώρες συνάντηση στις 18 Νοεμβρίου στο Σεντζέν.
  • Η πρώτη τριμερής συνάντηση Σι Τζινπίνγκ, Τραμπ και Πούτιν έλαβε χώρα στις 19 Νοεμβρίου στο πλαίσιο της συνόδου ΑΠΕΚ.
  • Η Ρωσία, η Κίνα και οι ΗΠΑ δεν συμφώνησαν εκ των προτέρων επίσημη ατζέντα.
  • Ο Τραμπ και ο Πούτιν πουβήκαν τα χέρια και συναντήθηκαν σύντομα στο επίσημο δείπνο στις 18 Νοεμβρίου, χωρίς ξεχωριστή πλήρη διμερή συνάντηση.
  • Η διμερής συνάντηση Τραμπ–Πούτιν επιβεβαιώθηκε για τις 19 Νοεμβρίου, χωρίς ανακοινωθέντα ώρα.
  • Οι τρεις ηγέτες ελέγχουν περίπου το 90% του παγκόσμιου πυρηνικού οπλισμού, ενώ ο Τραμπ είπε ότι τα πυρηνικά θέματα ήταν βασική προτεραιότητά του.
  • Україна και Ευρώπη ζητούν η ειρηνευτική διαπραγμάτευση να γίνει με τη συμμετοχή του Κιέβου.

Γιατί έχει σημασία

Οι τρεις ηγέτες ελέγχουν περίπου το 90% του παγκόσμιου πυρηνικού οπλισμού, ενώ ο Τραμπ επέμενε στα πυρηνικά θέματα. Για την Ουκρανία, το ключове питання поляμπάνει στο αν οι ΗΠΑ και η Κίνα θα ασκήσουν πραγματική πίεση στη Ρωσία. Η Ουκρανία και οι ευρωπαίοι σύμμαχοι τονίζουν ότι καμία συμφωνία για την τερματισμό του πολέμου ή το μέλλον της χώρας δεν είναι αποδεκτή χωρίς τη συμμετοχή του Κιέβου και της Ευρώπης. Οι αναλυτές βλέπουν ωστόσο πιθανό κίνδυνο έμμεσων επιπτώσεων, όπως αυξημένη πίεση προς τους ευρωπαίους εταίρους, πродвижение των наративів про «Yalta 2.0» και спроби Москви να легітимізувати свої безпекові вимоги.

Τι συνέβη

Στο Σεντζέν, де відбувається саміт Азійсько-Τихοокеанського экономического сотрудничества 18–19 листопада, Сі Цзіньпін провів 18 листопада двосторонню зустріч із Володимиром Путіним. Під час розмови обговорили завершення війни Росії проти України, а Путін розповів про свої контакти у Москві зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Наступного дня відбулася перша тристороння зустріч Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа і Володимира Путіна. Трамп планував зосередитися передусім на питаннях ядерних озброєнь; серед інших тем він згадував Іран, Україну, Nvidia та можливу зустріч із Кім Чен Ином. Порядок денного заздалегідь не був узгоджений, а питання війни Росії проти України, за даними Сіньхуа, не було внесено до нього. Трамп і Путін 18 листопада лише потиснули руки на банкеті АТЕС; окремую повноцінну двомірну зустріч було підтверджено на 19 листопада, але без оголошеного часу. Паралельно в Берліні було заплановано зустріч представників України, Європи і США.

Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές

Українське висвітлення зосереджується на відсутності України в переговорах і вимозі Києва не допускати ухвалення рішень щодо її без її участі. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга очікує посилення тиску на Росію з боку Трампа і Сі Цзіньпіна та наголошує, що завершення війни відповідає глобальним інтересам США і Китаю. Вітко й Сибіга та Володимир Зеленський закликали до консультацій з Києвом перед самітом. Аналітики попереджають про непрямі ризики, зокрема посилення психологічного тиску на Європу та просування тез про поділ сфер впливу. Водночас українські джерела наголошують на вазі Китаю: Пекін є стратегічним партнером Росії та найбільшим імпортером товарів до України, зокрема для вітчизняної оборонки.

Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές

Міжнародне висвітлення зосереджується на дипломатичній механіці: спочатку Китай планував окремі зустрічі Сі з Трампом і Сі з Путіним, але 16 листопада МЗС Китаю офіційно підтвердило тристоронній формат. Високий представник МЗС Китаю Мао Нін назвала зустріч історичною, а США, Китай і Росія вирішили не узгоджувати формальний порядок денний. У фокупі також опинилися ядерне роззброєння, американські обмеження для Китаю щодо передових чипів зі ШІ, а Путін продовжував критикувати західні санкції. Аналітики переважно оцінюють захід як PR-захід і не очікують предметних домовленостей про війну; європейські офіційні вітають сам діалог, але наполягають на участі Києва, Москви та Європи. Фрідріх Мерц закликав Трампа не допустити «другого моменту Анкориджа».

Πού διαφέρουν οι αναφορές

Публікації не узгоджуються щρος те, чи обговорювалася війна Росії проти України. Китайські та кремлівські заяви вказували на відсутність заздалегідь узгодженої атзенти та, за даними Сіньхуа, невнесення війни до порядку денного, тоді як Дмитро Пєсков заявив про можливе обговорення «поточних питань», зокрема війни. Українські офіційні представники та аналітики очікували, що тема все ж буде порушена. Також немає єдності у форматі зустрічі Трампа–Путіна: Кремль говорив про неузгоджений час і можливу розмову «на ногах», Юрій Ушаков – про повноцінну розмову незалежно від формату, а американський посадовець підтвердив двосторонню зустріч 19 листопада без уточнення часу. Оцінки результату розходяться між прогнозом переважно PR-заходу без великих дискусій і тезою про політичний виграш Путіна та можливий новий «розподіл сфер впливу».

Ιστορικό

Китай спочатку планував провести окремі зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом і Путіним, а потім вирішив запросити тристоронній формат. Росія, Китай і США заздалегідь не узгоджували порядок денний. Трамп і Путін дотирично зустрічалися особисто сім разів, останнього разу в серпні 2025 року на Алясці, де війна проти України була головною темою, але домовленості про її завершення не досягли. На 19 листопада в Берліні було заплановано окрему зустріч представників України, Європи і США. Китай є стратегічним партнером Росії та найбільшим імпортером товарів до України, зокрема для вітчизняної оборонки.