Στούμπ και Στορε συνόμιλησαν με τον Πούτιν για την Ουκρανία και το Αμπού Ντάμπι
Ο πρόεδρος της Φινλανδίας Αλεξάντερ Στούμπ και ο πρωθυπουργός της Νορβηγίας Γιόνας Γκαρ Στορε μίλησαν τηλεφωνικά με τον Βολοντιμίρ Πούτιν στις 27 Οκτωβρίου. Μετέφεραν δύο μηνύματα του Βολοντιμίρ Ζελένσκι και ρώτησαν τον Πούτιν για την προετοιμασία της Ρωσίας έναντι της τριμερούς συνάντησης στο Αμπού Ντάμπι στις 10 Νοεμβρίου. Ο Στούμπ χαρακτήρισε την επικοινωνία ως βήμα για τη δημιουργία εμπιστοσύνης, όχι ως άμεση προσέγγιση στην ειρήνη.
Βασικά σημεία
- Στις 27 Οκτωβρίου, Στούμπ και Στορε πραγματοποίησαν 90λεπτη τηλεφωνική συνομιλία με τον Πούτιν.
- Η συνομιλία ξεκίνησε κατόπιν αιτήματος της ουκρανικής πλευράς για τη δημιουργία καнаλού επικοινωνίας.
- Οι δύο ηγέτες μετέφεραν στον Πούτιν δύο μηνύματα του Ζελένσκι για διπλή συνάντηση και αποκλιμάκωση.
- Ο Ζελένσκι ζήτησε πραγματικά βήματα αποκλιμάκωσης στην ενέργεια και τις υποδομές, ενώ τόνισε την ανάγκη για ανταλλαγή αιχμαλώτων και ασφάλεια της πολιτικής ναυσιπλοΐας στη Μαύρη Θάλασσα.
- Οι Στούμπ και Στορε ρώτησαν τον Πούτιν για την προετοιμασία της Ρωσίας για τη συνάντηση στο Αμπού Ντάμπι.
- Φινλανδία και Νορβηγία δήλωσαν στον Πούτιν ότι δεν επιδοκιμάζουν τη δραστηριότητα του ρωσικού «σκιάστου στόλου» στη Βαλτική.
- Ο Ζελένσκι είπε ότι μετά τη συνομιλία ένιωσε πως η Ρωσία ήταν σοβαρά προετοιμασμένη για τη συνάντηση των διαπραγματευτικών ομάδων.
Γιατί έχει σημασία
Η συνομιλία δημιούργησε απευθείας κανάλι επικοινωνίας ανάμεσα στην Ουκρανία, τη Ρωσία και ευρωπαίους ηγέτες που στηρίζουν το Κίεβο. Οι Στούμπ και Στορε μετέφεραν στον Πούτιν τις προτάσεις του Ζελένσκι και ενημέρωσαν την ουκρανική πλευρά για τη στάση του. Ωστόσο, ο ίδιος ο Στούμπ χαρακτήρισε το αποτέλεσμα ως βήμα εμπιστοσύνης και όχι ως άμεση προσέγγιση στην ειρήνη, ενώ η Ρωσία έχει συχνά καθυστερήσει τις διαπραγματεύσεις.
Τι συνέβη
Οι ηγέτες της Φινλανδίας και της Νορβηγίας πραγματοποίησαν στις 27 Οκτωβρίου 90λεπτη τηλεφωνική συνομιλία με τον Πούτιν για τον πόλεμο στην Ουκρανία. Ο Στούμπ διευκρίνισε ότι η επικοινωνία ξεκίνησε μετά από αίτημα της ουκρανικής πλευράς. Κατά τη διάρκειά της, οι δύο ηγέτες μετέφεραν δύο μηνύματα του Ζελένσκι: ένα για την ετοιμότητα της Ουκρανίας να συζητήσει με τον Πούτιν θέματα εδάφους και ασφάλειας σε διπλή συνάντηση σε επίπεδο ηγετών, και ένα για заходы деескалації, включительно з можливим перемир’ям щодо енергетики та енергетичних об’єктів, продовольчої безпеки, обміну полоненими та інфраструктурі. Вони также запитали Путіна про підготовку Росії до тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, запланованого на 10 листопада. Финляндия и Норвегия заявили Путіну, що не схвалюють діяльність російського «тіньового флоту» в Балтійському морі, та передали йому позицію про повну підтримку Україна. Путін виклав свою позицію щодо анексії Криму, війни на сході України та Стамбульських переговорів.
Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές
Українські матеріали акцентують, що ініціатором розмови була українська сторона, а під час контакту європейські лідери передали Путіну пропозиції Зеленського. Особливу увагу приділяють обміну полоненими, припиненню ударів по енергетичній інфраструктурі та відновленню безпеки цивільного судноплавства в Чорному морі. Контакт також розглядають у ширшому контексті майбутніх переговорів і системи безпеки України та Європи. Зеленський висловив відчуття, що Росія серйозно налаштована на зустріч переговорних груп в Абу-Дабі, але Стубб не оцінив розмову як безпосереднє наближення до миру.
Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές
Міжнародний контекст зосереджує увагу на прямому контакті Путіна з європейськими лідерами, які підтримують Київ, і на його значенні для створення довіри. Фінляндія та Норвегія розглядають цю ініціативу як крок, що відповідає їхнім власним інтересам безпеки як сусідів Росії. У фокусі також є неприйняття російського «тіньового флоту» в Балтійському морі та сприйняття рішення допустити російських хокеїстів до міжнародних змагань, яке Стубб назвав кроком із неприємним символічним підтекстом.
Πού διαφέρουν οι αναφορές
Стубб заперечував повідомлення Financial Times про те, що Путін майже весь час розповідав про історичні першопричини конфлікту, тоді як інші матеріали повторювали це твердження. Він описав розмову як відверту й ділову та спростував characterization Путіна як людини, що «читав лекцію» з історії слов’ян. Також є розбіжність у оцінці результату: один напрям джерел називає контакт кроком для створення довіри, інший — розмовою, яка не принесла результатів.
Ιστορικό
Тристороння зустріч представників України, Росії та США в Абу-Дабі запланована на 10 листопада. Її мета — оцінити реальність досягнення угоди про припинення вогню. Українські переговорники намагалися розширити обговорення умов завершення війни та перейти від вузьких і невирішуваних територіальних вимог Москви до широкої теми системи безпеки України та Європи. Європейські країни наполягають на своїй обов'язковій участі у фінальних переговорах. Київ паралельно вивчає можливість двосторонніх гарантій безпеки зі США без залучення європейських чиновників, а потенційний миротворчий контингент в Україні, за повідомленнями, переважно складатиметься з європейських військ.