Η Ρωσία επεκτείνει τη στρατολόγηση αφρικανών για τον πόλεμο κατά της Ουκρανίας
Η Ρωσία διεύρυνε масύνες στρατολόγησης αφρικανών πολιτών, μεταξύ άλλων στη Ζιμπάμπουε, τη Μπορούντι και τη Σιέρα Λεόνε, και άρχισε για πρώτη φορά να στρατολογεί στη Μαδαγασκάρη. Σύμφωνα με τα στοιχεία της ουκραϊνικής υπηρεσίας πληροφοριών, το πρόγραμμα έχει στόχο να αντισταθμίσει τις απώλειες και την έλλειψη προσωπικού της Ρωσίας. Αφρικανικές κυβερνήσεις αντιδρούν με απαγορεύσεις, застереження та вимоги до Μόσχας.
Βασικά σημεία
- Από 1 Ιανουαρίου έως 30 Σεπτεμβρίου 2026, η Ρωσία στρατολόγησε 699 άνδρες από τη Μπορούντι και 530 πολίτες από τη Ζιμπάμπουε, σύμφωνα με την ουκραϊνική υπηρεσία πληροφοριών.
- Το 2025, οι αντίστοιχοι αριθμοί ήταν 30 για τη Μπορούντι και 65 για τη Ζιμπάμπουε.
- Η στρατολόγηση αυξήθηκε στη Σιέρα Λεόνε, τη Δημοκρατία του Κόνγκο, в Судан και στην Καμερούν, а η Ρωσία άρχισε να στρατολογεί και στη Μαδαγασκάρη.
- Η Ουκρανία κατέγραψε 45.659 αλλοδαπούς από 151 χώρα που υπέγραψαν συμβάσεις με ρωσικούς στρατιωτικούς· 5.451 κατάγονταν από αφρικανικά κράτη.
- Οι προσλήψεις περιλαμβάνουν μεγάλες εφάπαξ πληρωμές, υψηλούς μισθούς, δυνατότητες απόκτησης ρωσικής υπηκοότητας και προσφορές γражданской емоги.
- Η Κένια та η Γκάνα ζήτησαν από τη Ρωσία να σταματήσει τη στρατολόγηση των πολιτών τους, ενώ η Μποτσουάνα σταμάτησε τον Αύγουστο τη στρατολόγηση οκτώ πολιτών της.
- Η επιτροπή του ΟΗΕ αναφέρει ότι η Ρωσία χρησιμοποίησε παραπλανισμό ή εξαναγκασμό για να στρατολογήσει μισθωτούς από 29 χώρες, οι οποίοι χρησιμοποιήθηκαν κυρίως σε επιθέσεις και στην πρώτη γραμμή.
Γιατί έχει σημασία
Η επέκταση της στρατολόγησης δείχνει ότι η έλλειψη προσωπικού στη Ρωσία έχει οδηγήσει τη Μόσχα να αναζητά στρατεύματα όχι μόνο στο εσωτερικό της αλλά και στο εξωτερικό. Προσφορές για ασφαλή ή γραμμία εργασία μπορεί να κρύβουν τον κίνδυνο αποστολής των ανδρών στη μάχη κατά της Ουκρανίας. Η αντίδραση αφρικανικών κυβερνήσεων, με απαγορεύσεις ταξιδιώσεων, δημόσιες προειδοποιήσεις, παρεμπίδηση συγκεκριμένων περιπτώσεων και άμεσα διαβήματα προς τη Μόσχα, δείχνει ότι το ζήτημα έχει ξεπεράσει το διεθνή ύφος.
Τι συνέβη
Дані про масштаби вербування африканців Росією походять з української розвідки та наведені Bloomberg. За даними за період із 1 січня до 30 вересня 2026 року, Росія завербувала 699 громадян Бурунді та 530 громадян Зімбабве. Для порівняння, за весь 2025 рік ці показники становили 30 і 65 осіб відповідно. Кількість завербованих зросла також у Демократичній Республіці Конго, Сьєрра-Леоне, Судані та Камеруні, а вперше від початку війни Росія почала вербувати бійців на Мадагаскарі.
Росія зосереджує вербування на країнах Африки з низькими демократичними показниками, обмеженою свободою преси та слабкою судовою системою. Потенційним контрактникам пропонують значні одноразові виплати, високу заробітну плату, можливість отримати російське громадянство, а також роботу в цивільних сферах, зокрема у громадському харчуванні, ресторанному обслуговуванні та транспорті. При цьому потенційних новобранців могли не повідомляти про можливий ризик участі у війні проти України.
У серпні Ботсвана зупинила вербування восьми своїх громадян. Кенія та Гана звернулися до Кремля, а Кенія заявила, що Росія завербувала та відправила на війну щонайменше 1000 кенійських громадян. Мусалія Мудаваді відвідав Москву, щоб висловити протест. Також Кенія та Південно-Африканська Республіка вжили заходів проти виїжджаючих громадян.
Українська розвідка повідомила, що загалом ідентифіковано 45 659 іноземців із 151 країни, які підписали контракти з російськими військовими, зокрема 5 451 громадянина африканських держав. Комісія ООН повідомляла про обман і примус при вербуванні з 29 країн, використання завербованих переважно для штурмових дій і просування на передових позиціях, а також карування за відмову виконувати накази. Кремль публічно не визнає залучення іноземців до бойових дій та заявляє, що Росія має достатньо військових. Дмитро Пєсков не відповів на запит Bloomberg про вербування африканських громадян.
Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές
Українські джерела ставлять у центр уваги показники, надані українською розвідкою, і розглядають програму як свідчення втрат і кадрового дефіциту Росії. Вони також наголошують на обманливих пропозиціях цивільної роботи, розширенні вербування до країн зі слабшими інституціями, протестах африканських урядів та можливому використанні новобранців на передових позиціях. Окремо контрастується відсутність публічного визнання Кремлем вербування іноземців із твердженнями про достатню кількість військових.
Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές
Міжнародний вимір стосується насамперед масштабу й географії вербування, реакцій африканських держав та умов, які пропонують вербувальники. У фокусі також є висновки комісії ООН про обман, примус і ставлення до завербованих африканських громадян, яких переважно використовували для штурмових дій і просування на передових позиціях.
Πού διαφέρουν οι αναφορές
У публікаціях є суперечність щодо року, за який наведені показники 699 завербованих бурундійців і 530 зімбабвевців: у частини матеріалів зазначено 2025 рік, а в інших — 2026-й. Основні показники в матеріалі датуються періодом із 1 січня до 30 вересня 2026 року.
Ιστορικό
Дані про масштаби вербування африканців походять з української розвідки. Росія публічно не визнає залучення іноземців до бойових дій проти України, а Кремль заявляє про достатню кількість військових. Російський президент Володимир Путін нещодавно відкинув припущення про підготовку нової хвилі мобілізації. Водночас комісія ООН у своїх висновках описала торгівлю людьми з 29 країн через обман або примус.