Το ΝΑΤΟ εξετάζει στρατηγική αποφυγής συμβατικών πληγμών στο βάθος της Ρωσίας
Το ΝΑΤΟ αναπτύσσει νέα αμυντική στρατηγική που θα μπορούσε να επιτρέπει συμβατικές επιθέσεις σε στρατιωτικές βάσεις, αποθήκες εφοδίων και αμυντικές βιομηχανικές εγκαταστάσεις στο βάθος της Ρωσίας, εάν η Μόσχα επιτεθεί εκτεταμένα. Η προσέγγιση περιλαμβάνει την ανασχέτιση της πρώτης επίθεσης και την καταστροφή των υποδομών που της επιτρέπουν να συνεχίσει. Ο δημόσιй план не передβλέπει χρήση πυρηνικών όπλων.
Βασικά σημεία
- Η νέα στρατηγική του ΝΑΤΟ μπορεί να επιτρέπει συμβατικούς πληγμούς σε βάσεις, αποθήκες και αμυντικές βιομηχανικές εγκαταστάσεις στο βάθος της Ρωσίας
- Το δημόσιο σχέδιο δεν προβλέπει χρήση πυρηνικών όπλων
- Ο Αλεξούς Γκρίνκεβιτς πρόκειτο να ανασχέτει την πρώτη επίθεση και έπειτα να καταστρέψει τις υποδομές στήριξης του наступателя
- Ο Ιρένεους Νόβακ χαρακτήρισε τα υψηλής ακρίβειας πλήγματα στο βάθος της Ρωσίας μέσο αποτρέποντος
- Οι ΗΠΑ εκσυγχρονίζουν και αναπληρώνουν αποθέματα Tomahawk και ATACMS
- Јωργίανοί σύμμαχοι επεκτείνουν τα αποθέματα Storm Shadow, SCALP και Taurus και αναπτύσσουν φθηνότερα μέσα μεγάλης εμβέλειας
- Στην Ευρώπη έχουν ανακοινωθεί τουλάχιστον 48 έργα για φθηνές πτερύγια ράκετες
Γιατί έχει σημασία
Η запропонована зміна означає суттєвий відхід від опертяння переважно на загородження та блокпостові позиції до застосування далеколіTBійних конвенційних ударів по об'єктах, які підтримують можливе вторгнення. Розширення запасів крилатих ракет впливає на бойові можливості НΑΤΟ та його європейських партнерів, а застосування ядерної зброї залишається поза межами оприлюдненого плану.
Τι συνέβη
НАТΟ переглядає методи протидії потенційній російській агресії та розробляє стратегію, яка передбачає відмову від колишніх обмежень на користь конвенційних ударів далеко вглиб російської території. За підходом головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича, спочатку зупиняється перша хвиля нападу, а потім знищуються наступаючі сили та об'єкти, які їх підтримують, забезпечують або контролюють. Мета — позбавити противника можливості продовжувати наступ. Підтримку новій стратегії надають США та європейські країни, які нарощують запаси ракет і розробляють нові дешевші засоби ураження. Паралельно Україна вже застосовує подібний принцип, атакуючи далекобійними дронами й ракетами нафтопереробні підприємства, виробництво компонентів для безпілотників, дата-центри та склади пального в Росії.
Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές
Українські джерела пов'язують стратегічний перегляд НАТО з українським досвідом застосування далеколіTBійних дронів і ракет проти об'єктів у тилу Росії. Вони також наголошують на значенні засобів дальньої дії для впливу на джерело загрози та на американських і європейських зусиллях щодо розширення запасів ракет.
Πώς το περιγράφουν οι διεθνείς πηγές
Міжнародне висвітлення зосереджується на стратегічній переоцінці НАТО, відході від переважної опори на загородження та блокпостові сили й запропонованому двоетапному реагуванні на російський напад. Точні удари в глибині Росії подаються як інструмент стримування, причому зазначається, що оприлюднений план не включає ядерну зброю.
Ιστορικό
Стратеги НАТО дійшли висновку, що потенційне російське вторгнення неможливо зупинити лише перешкоджанням просуванню військ. Колишня оборона східного флангу НАТО значною мірою спиралася на загородження та блокпости, але фахівці вважають цього недостатнім. Досвід війни в Україні та конфліктів на Близькому Сході спонукав військових командувачів переглянути попередні підходи.