Οι επιθέσεις στα εργοστάσια της Rosneft επιβαρύνουν τα οικονομικά της, ενώ το Vostok Oil καθυστερεί
Οι ουκρανικές επιθέσεις σε εργοστάσια της Rosneft προκάλεσαν επαναλαμβανόμενες διακοπές, збиτά και зростання борγίου της εταιρείας. Παράλληλα, το έργο Vostok Oil δεν έφτασε τα προγραμματισμένα επίπεδα παραγωγής, ενώ οι νέες πηγές από το κοιλάσμα Paya ήταν πριν από την έναρξη του τερματικού σταθμού λιγότερο από 5% των ροών του.
Βασικά σημεία
- Ο καθαρός κέρδος της Rosneft για το πρώτο εξάμηνο μειώθηκε σχεδόν κατά 20%, στα 200 δισεκατομμύρια ρουβλί ή 2,4 δισεκατομμύρια δολάρια.
- Η Rosneft διευθύνει 12 εργοστάσια διύλισης, τα οποία αντιστοιχούν περίπου στο ένα τρίτο των συνολικών δυναμοτήτων διύλισης της Ρωσίας.
- Ο σχέτος καθαρού χρέους προς το κέρδος πριν από φόρους, τόκους, αποσβέσεις και φθορά ανέβηκε στα τέλη Ιουνίου σε 1,8, ο υψηλότερος επίπεδος τα τελευταία πάνω από πέντε χρόνια.
- Τουλάχιστον πέντε επιχειρήσεις της Rosneft έχουν πληγεί από ουκρανικές επιθέσεις.
- Μερικά εργοστάσια επανέλαβαν τη λειτουργία τους μετά από λίγες εβδομάδες, αλλά δέχτηκαν νέες επιθέσεις κατά τη διάρκεια ή μετά την ολοκλήρωση των επισκευών τους.
- Το Vostok Oil άνοιξε τον Σεπτέμβριο, αλλά τα νέα κοιλάσματα του Paya αντιστοιχούσαν σε λιγότερο από το 5% των ροών του έργου πριν από την έναρξη του τερματικού σταθμού.
- Η προστασία των εγκαταστάσεων με εμπορευματοκιβώτια, δίχτυα και χαλύβδινα συρματίσια αποδείχθηκε αναποτελεσματική έναντι σμήνων μη επανδρόμητων αερασκάφων.
- Το εργοστάσιο της Rosneft στο Τουαπσίν του μαύρου θαλάσσου δεν λειτουργεί από τον Απρίλιο.
Γιατί έχει σημασία
Η Rosneft ελέγχει περίπου το ένα τρίτο των ρωσικών δυναμοτήτων διύλισης, γεγονός που δίνει μεγάλο αντίκτυπο στη λειτουργία της ρωσικής αγοράς καυσίμων. Οι επιθέσεις συνδέονται με ελλείψεις καυσίμων εντός Ρωσίας και περιορισμούς στις εξαγωγές βενζίνης, πετρελαίου ντήζελ και αεροπορικών καυσίμων. Παράλληλα, η επαναлαμβανόμενη επισκευή і η αντικατάσταση εξοπλισμού δημιουργούν συσσωρευμένο κόστος, ενώ το Vostok Oil εξαρτάται από νέα κοιλάσματα, ξένες επενδύσεις και δυτικές τεχνολογίες και εξοπλισμό που δυσκολεύουν την πρόσβαση μετά την εισβολή και τις κυρώσεις.
Τι συνέβη
Οι ουκρανικές επιθέσεις σε ρωσικά εργοστάσια διύλισης έχουν προκαλέσει επαναλαμβανόμενες διακοπές та повторні ремонты στα об'єкти της Rosneft. Деякі заводи відновлювали роботу за кілька тижнів, але знову зазнавали ударів під час або після ремонту. Туапсинський НПЗ на узбережжі Чорного моря не працює з квітня, а в ніч на 15 жовтня в Рязані після атаки дронів загорівся місцевий НПЗ. За підрахунками Bloomberg, із 15 підтверджених ударів безпілотників по російських НПЗ у вересні 5 були спрямовані проти основних об'єктів «Роснефті». Пошкодження каталітичних крекінг-, реформерних і гідрокрекінг-установок складно усувати, оскільки їхні деталі раніше постачалися із Заходу, а китайський імпорт може тривати місяці й не завжди бути сумісним із наявним обладнанням. «Роснефть» керує 12 нафтопереробними заводами, на які припадає близько третини загальних потужностей Росії з переробки нафти. Проєкт «Восток Ойл» запустили у вересні для демонстрації здатності Росії видобувати й переробляти нафту, але супутникові знімки та дані про потоки вказують на значно менший розвиток нових родовищ, ніж передбачалося.
Πώς το περιγράφουν οι ουκρανικές πηγές
Українські матеріали наголошують на українських атаках, їхніх наслідках для «Роснефті» та поступовому наближенні до об'єктів «Восток Ойл». Вони розглядають падіння прибутку, зростання боргу, повторні ремонти й скорочення переробки як прояв довгострокової шкоди від продовження війни. Окремий контекст стосується нездатності проєкту «Восток Ойл» розвинути нові родовища та залежності від старих джерел нафти.
Ιστορικό
Проєкт «Восток Ойл» запустили у вересні, щоб продемонструвати здатність Росії видобувати й переробляти нафту та перетворити північний регіон на енергетичний осередок. Більшість нафти через трубопровід проєкту надходила зі старих родовищ, а нові родовища кластера Паяха перед відкриттям терміналу формували менше 5% потоків. Проєкт мав допомогти компенсувати спад на старих російських нафтових родовищах, багато з яких працювали з радянських часів. Російське вторгнення в Україну 2022 року зірвало плани розвитку проєкту, іноземні інвестори з нього вийшли, а санкції обмежили доступ до технологій, обладнання та спеціалізованих танкерів. У 2020 році президент «Роснефті» Ігорь Сєчін запропонував перетворити Північний морський шлях на великий енергетичний коридор.